неділя, 17 лютого 2008 р.

Клонувати чи не клонувати?

«Обьясните мне, пожалуйста, зачем нужно искусственно фабриковать Спиноз, когда любая баба может его родить когда угодно. Ведь родила же в Холмогорах мадам Ломоносова этого своего знаменитого. Человечество само заботится об этом и в эволюционном порядке каждый год упорно, выделяя из массы всякой мрази, создает десятками выдающихся гениев, украшающих земной шар» (професор Ф.Ф.Преображенський, «Собаче серце» М. А. Булгакова)

Минулого місяця світ сколихнула сенсаційна новина про те, що гарвардські учені почали експерименти з клонування людського ембріона. Ембріон буде використаний як джерело стовбурових клітин, призначених для лікування цілого ряду важких захворювань. Терапевтичне клонування допоможе ефективно лікувати цукровий діабет, хворобу Паркінсона, травми спинного мозку, анемію. Роботі вчених перешкоджала заборона фінансування з бюджетних коштів, що діє в США. Але гарвардським науковця вдалося обійти цю заборону - для проведення експериментів були використані гроші приватних інвесторів.

При клонуванні, людська ДНК вводиться в яйцеклітину, і протягом 5 днів здійснюється вирощування людського ембріона. З ембріона витягають стовбурні клітини, що можуть бути використані для одержання спеціалізованих клітин або тканин, що містять ДНК донора.Після ліквідації генетичного дефекту, тканини, яким незагрожує відторгнення, пересаджують донорові.

2004 року провідний південнокорейський спеціаліст з клонування Хван У Соку повідомив про успішне клонування людського ембріона для одержання стовбурних клітин. Однак з’ясувалося, що результати були сфабриковані.2005 року британські вчені заявили про те, що вони клонували ембріон. Тоді фахівці змогли виростити його до стадії, коли можна було отримувати стовбурові клітини, однак зробити це так і не вдалося. (за метеріалами «Народного Оглядача»)

Зараз британський уряд працює над скасуванням ряду заборон про клонування. Найблищим часом може зявитися закон, що дозволить клонування ембріонів із донорських тканин, без дозволу самих донорів. Чільники мінстерства охорони здоров’я погоджуюються, що існуюче законодавство стримує дослідження у цій галузі. Науковці дізнаються набагато більше про невиліковні хвороби, якщо зможуть клонувати ембріони із хворих тканин. Діючі вимоги забороняють використовувати матеріали, подаровані для загальних медичних досліджень, якщо їхні власники вже померли чи недосяжні. Паралельно британський уряд розглядає заборону на створення людських чи людино-тваринних ембріонів із клітин дітей, що помирають від генетичних захворювань. Існуючий закон вимагає згоди самих дітей, тоді як критики заперечують – ці діти помирають раніше, ніж можуть дати дозвіл. Якщо уряд не полегшить існуючі закони, то очевидно зробить їх більш суворим. Документ, який має відобразити громадський інтерес та досвід науковців, набере чинності вже цієї весни. (за матеріалами ВВС)

Папа римський Бенедикт XVI у нещодавній заяві вкрай негативно поставився до останніх наукових досліджень із використанням ембріональних стовбурових клітин, штучного запліднення і клонування людини. Глава Римо-католицької церкви вважає, що такі експерименти «руйнують» людську гідність. На думку понтифіка, суспільству не варто сліпо приймати всі наукові дослідження. Водночас, Бенедикт XVI, зауважив, що Римо-Католицька церква не заперечує науково-технічний прогрес, а лише прагне, щоб він базувався на «етико-моральних принципах». Повага до людини, як особистості «від момента зачаття до природної смерті». Практики заморожуваня ембріонів, використання ембріональних стовбурових клітин, експерименти з клонування людини, і штучного запліднення поза людським тілом, «зруйнували бар’єри, що захищають людську гідність». Католицька церква «високо цінить і підтримує» дослідження стовбурових клітин, отриманих із різних частин людського тіла, але без використання і руйнування ембріонів. (за матеріалами Reuters)

Дослідження клонування людського ембріона зазнають активної критики фахівців з етики. Про етичну дилему ми спілкувалися із римо-католицьким священиком о. Миколою (Польща, Католицький Люблінський Університет):

- Як правило нерозуміння чиєїсь позиції, в даному випадку позиції Церкви, полягає у поверховості. А якщо взяти до уваги, що українське суспільство на тему вчення Церкви та на тему генетики знає не багато, то непорозумінь в цьому плані – хоч річку гати. Наведу приклад: Пів року тому я розмовляв з молодим лікарем, що спеціалізується на лікуванні безпліддя. Лікар мені не вірив що спіраль, це абортивний засіб, а не контрацептивний. Нещодавно той лікар перевірив дані та підтвердив, що спіраль не запобігає заплідненню, а запобігає імплантації, тобто це дійсно абортивний метод. Якщо лікарі мусять ці факти перевіряти, то що казати за звичайних людей котрі знають лише те що викладалось в 9 класі середньої школи. Але повернімося до теми.

Якщо генна інженерія передбачає генну терапію і лікування багатьох невиліковних захворювань, особливо у дітей, то чому католицька Церква все одно проти?

- З хворобами потрібно боротися. Людство через нові винаходи та дослідження робить дуже добру та необхідну річ – лікування людини. Але питання не в тому, лікувати чи ні, а яким чином лікувати. Чи все може бути названо «терапією та лікуванням?” Чи дійсно все? Ні. Уявіть приміром, що ви увечері повертаєтесь додому, а вас ловлять якісь люди у вашому під’їзді. Садять у машину. Кудись відвозять. Заводять в якусь кімнату. Прив'язують до стола і без наркозу вирізають ваші нирки. Ви напевно будете протестувати? Вам можливо це не сподобається? Але не переживайте – вас заспокоять. Це всього лише «терапія та лікування”. Що? Не ваше лікування? А яка різниця. Лікування ж взагалі – комусь ці нирки потрібні, хтось через це вилікується .Не ви, що правда, але кого це хвилює. Отож без питань – це всього лиш «терапія”. Можливо це звучить дещо не приємно. Але саме так воно і виглядає. Тзв „генна терапія”, це ніщо інше, як використовування, щойно запліднених людських істот, зі своїм кодом ДНК, своїм майбутнім, справжніх людей яким був кожен з нас одразу після зачаття – як матеріал для ліків. Яка різниця між вирізанням нирок та нищенням ембріонів в тзв „генній терапії”? Та різниця є. І вона дуже велика. На таких генних лікуваннях гинуть мільйони малих людей. З них роблять досліди. Вдале чи не вдале лікування – ефект той самий – гинуть люди.

Чому, якщо багато країн вже десятиліттями проводять клонування, і в США та Великобританії почали клонувати людські ембріони, Церква все одно заперечує?


- Якщо щось можливо технічно, то чи можливо це морально? Якщо технічно можна зробити атомну бомбу і скинути її на багатомільйонне місто, то чи це добре? Якщо щось можливо зробити, то це не означає - це можна робити. Клонування є непринятним, бо воно суперечить природі людини. Тут справа не лише в самому клонуванні. Коли людина починає брати на себе те, що їй може зашкодити, вона губиться серед агресії та нерозуміння. Людство ухвалює закони, які суперечать не хворобам, а самій людині. У Великобританії два наукові інститути отримали законний дозвіл утворювати людсько-тваринні зародки, гібриди тобто. Але Лейлі Армстронг з Університету в Ньюкастл, запевнює що цих зародків "нікому не будуть вщеплювати". Бо це забороняє закон. Ще нещодавно, закон забороняв утворювати людськотваринні гібриди. А ще раніше евтаназії, а ще раніше аборти. В даному випадку Церква каже, що не можна людей розбирати на органи, так само як каже, що щойнозачаті люди мають право на життя. Як і ми з вами.

Немає коментарів: